Сьогодні свято у всіх ласунів – Всесвітній день шоколаду

      11 липня — свято всіх ласунів — Всесвітній день шоколаду
      Це свято вигадали французи ще в 1995 році, а зараз їх ініціативу щодо святкування Всесвітнього дня шоколаду підтримують любителі цих ласощів у багатьох країнах світу.

158 років від дня народження Ніколи Тесла

  Великі таємниці нашого буття ще тільки доведеться розгадати, навіть смерть може виявитися не кінцем 

Нікола Тесла

     Нікола Тесла - видатний сербський і американський фізик та винахідник та інженер у галузі електротехніки.



               (1856 - 1943)
 
   Нікола Тесла відомий сьогодні як один із найбільших та найзагадковіших винахідників в історії людства.
   Зробивши чимало відкриттів в області електроенергії та запатентувавши 112 винаходів, він помер у готелі Нью-Йорка без гроша та заслуженого визнання.
   Народився Нікола Тесла 10 липня 1856 року в невеликому селі, що знаходиться на території колишньої Югославії.
   Його батько був сербським православним священиком. Із самого дитинства Нікола Тесла розповідав про якісь фантастичні видіння, які буквально переповнювали його мозок.
   Він отримав технічну освіту, закінчивши Політехнічний інститут у Граці і Празький університет. На другому курсі Нікола придумав, як створити індукційний генератор змінного струму.
   За два роки, в 1882 році, Нікола Тесла побудував діючу модель індукційного генератора.
   У жовтні 1887 року він почав співпрацювати з відомим ученим і винахідником Томасом Едісоном. Потім він запатентував свій генератор.
   16 травня 1888 року Теслі запропонували мільйон доларів за викуп його патенту. Генератор Тесли почали випускати у виробничих масштабах.
   Помер Нікола Тесла 7 січня 1943 року.

Микола Миколайович Бенардос

    Микола Миколайович Бенардос (1842–1905) – всесвітньо відомий винахідник, творець електричного дугового зварювання – народився 8 липня 1842 році на півдні України.
     Навчався у Київському університеті та Петровській землеробській та лісній академії у Москві (майбутній Тімірязєвці).
    Починаючи з 1865 року Бенардос запатентував більше двох сотень винаходів і проектів (в галузі залізничного і водного транспорту, в енергетиці, акумуляторобудуванні, сільському господарстві, побутовій техніці, військовій справі).
    У 1882 році він запропонував винайдений ним «спосіб з’єднання і роз’єднання металів безпосередньою дією електричного струму». 
    Бенардосу належить пріоритет у винаході зварювання опосередковано діючою дугою, зварювання у струмені газу, дугового зварювання як у звичайних умовах, так і під водою, електролітичного способу покриття великих поверхонь шаром міді.
     Він винайшов «спосіб електричного паяння розжарюванням», створив вугільні електроди найрізноманітніших форм, а потім комбіновані з вугілля і металу.
    М.М. Бенардос запропонував власний проект перетворення водяної енергії в електричну: йому належить один з перших проектів гідроелектростанції змінного струму на р. Неві (1892).
    Значення для людської цивілізації відкриття М.М. Бенардоса, яке пізніше вдосконалив на Пермських гарматних заводах інженер М. Славянов, було таким великим, що через ціле століття, у 1981 році, ця подія за рішенням ЮНЕСКО відзначалась світовим співтовариством, а у Фастові Київської області, де помер М.М. Бенардос, йому встановили пам’ятник.

 Відео: Микола Бенардос

Марія Склодовська-Кюрі

   80 років тому, 4 липня 1934 року від лейкемі померла Марія Склодовська-Кюрі.

     Марія Склодовська народилася 7 листопада 1867 року в Варшаві. Рано втратила матір і сестру. Після закінчення школи кілька років працювала гувернанткою, щоб дати можливість сестрі отримати медичну освіту у Франції. Потім Марія їде в Париж і починає вивчати там хімію і фізику.
      Після закінчення університету Марія Склодовська залишається викладати і стає першою в історії Сорбонни жінкою-викладачем. Тут же вона зустрічає свого майбутнього чоловіка і соратника П'єра Кюрі.

      Пара займалася дослідженнями, вивчали уран. На початку 20 століття Кюрі відкривають нову речовину — радій, а потім полоній, який був названий так у пам'ять про батьківщину Марії Польщі. За свої видатні заслуги Марія і П'єр Кюрі отримали Нобелівську премію з фізики. В їх планах з'явилося створення інституту радіоактивності.
     У 1906 році чоловік Марії трагічно гине і дослідниця сама продовжує сімейну справу по вивченню радію. У 1911 році Марія Кюрі одержала Нобелівську премію з хімії і стала першою жінкою — двічі лауреатом цієї почесної нагороди.
     Незабаром після цього Кюрі стає директором відділення фундаментальних досліджень і медичного застосування радіоактивності в Радієвому інституті (заснованому Паризьким університетом) .

     Під час Першої світової війни Марія Кюрі на особисті гроші забезпечувала госпіталі переносними рентгенівськими апаратами, навчала військових медиків радіології.
     У післявоєнні роки продовжувала працювати в Радієвому інституті, випустила кілька монографій.
     Дослідження радіації в кінцевому підсумку згубно позначилися на здоров'ї Марії Кюрі. Вона померла 4 липня 1934 року від лейкемії.

Новітні технології допомагають паралізованим

     Мрія про електричний сигнал, який проходив би крізь спинний мозок, допомагаючи відновити рух паралізованих кінцівок, завжди здавалася далекою від того, щоб стати дійсністю.
     Тепер, завдяки технології, розробленій дослідниками Університету штату Огайо, паралізований чоловік зміг, за допомогою власної думки, порухати паралізованою рукою. 23-річний Букгарт, який страждає на недугу спинного мозку від шиї аж до низу, – перший пацієнт, який вдався до використання пристрою із назвою Neurobridgе – електричної системи, яка розпізнає сигнали, що контролюють паралізовані кінцівки.
      За словами Букгарта, перспектива знову ворушити кінцівками – дуже захоплива і потенційно здатна змінити життя. “Це відбувається приблизно так само, як у випадку серцевого пристрою, але замість того, щоб проходити крізь кров, ми посилаємо електричні сигнали Ці сигнали посилаються від мозку і пропускають безпосередньо крізь травмовані м‘язи”, – каже Чад Баутон, керівник команди вчених.
     Технологія Neurobridge передбачає імплантацію у мозок пацієнта маленького чіпа, який міг би зчитувати електричні сигнали, відповідальні за рухи кінцівок (рук).
     Сигнали декодуються за допомогою спеціального програмного забезпечення, яке з‘ясовує, які саме м‘язи мають потребу в електричній стимуляції. Все це відбувається протягом десятої долі секунди і забезпечує практично миттєвий контроль. “Коли до нас повертається здатність піднести горнятко з водою, самотужки напитися води чи поїсти, або почистити зуби – це має величезне значення у житті”, – ділиться пацієнт.
     Команда планує провести випробування технології ще на чотирьох пацієнтах у ході клінічного дослідження. Це повертає надію паралізованим людям…
Джерело: euronews 01/07 12:49 CET

 Відео: Новітні технології допомагають паралізованим