З Новим роком!

Зичу сонця та світлих надій,

Миру й втіхи на кожному кроці,

Також здійснення планів і мрій

У прийдешньому Новому році!

Урок 49. Період піврозпаду радіонукліда

НА УРОЦІ РОЗГЛЯНУЛИ

1. Період піврозпаду радіонукліда

2. Активність радіонуклідного джерела.
3. Використання ізотопів.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Підручник (Бар.): вивчити §24;  виконати вправу  №24

ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

Застосування радіоактивних ізотопів у медицині

    За допомогою ядерних реакцій можна одержати радіоактивні ізотопи всіх хімічних елементів, що зустрічаються в природі тільки в стабільному стані.

    Радіоактивні ізотопи застосовуються в медицині як для визначення діагнозу, так і в терапевтичних цілях.

    Так, радіоактивний натрій, що вводиться в невеликих кількостях у кров, використовується для дослідження кровообігу, йод інтенсивно відкладається в щитовидній залозі, особливо при базедовій хворобі. Спостерігаючи за допомогою лічильника за відкладенням радіоактивного йоду, можна швидко поставити діагноз. Великі дози радіоактивного йоду спричиняють часткове руйнування тканин, що розвиваються аномально, і тому радіоактивний йод використовують для лікування базедової хвороби. Інтенсивне гамма-випромінювання кобальту використовується під час лікування ракових захворювань (кобальтова гармата).

    Унікальність ізотопної діагностики полягає в її точності, надійності, можливості частого застосування, а головне — здатності діагностувати захворювання вже на ранній стадії.

    Такі радіонукліди, як Талій-201 і Рубідій-82, використовуються для одержання зображення серця, інші (наприклад, Технецій-99) використовуються під час сканування мозку, кісткових тканин, а також для діагностики таких захворювань, як рак, хвороба Альцгеймера й інших.

    Для проведення високоефективного ізотопного діагностування, що дозволяє визначити динаміку біохімічних процесів у всіх ділянках організму, використовується Карбон-11,     Нітроген-13, Фтор-18. Ряд ізотопів (Палладій-103, Іридій-192) уже застосовують для лікування ракових захворювань, а деякі ізотопи можна використовувати як анальгетики й стерилізатори.

Урок 48. Радіоактивність

НА УРОЦІ РОЗГЛЯНУЛИ
1. Історія відкриття радіоактивності.
2. Склад радіоактивного випромінювання, захист від нього.
3. Означення радіоактивнрсті.
4. радіоактивні ряди. 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Підручник (Бар.): вивчити §23;  виконати вправу  №23 (1, 2).

ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

   Радіоактивність відкрив у 1896 р. Антуан Анрі Беккерель. Сталося це випадково. Вчений працював із солями урану і загорнув свої зразки разом із фотопластинами в непрозорий матеріал. Фотопластини виявилися засвіченими, хоча доступу світла до них не було. Беккерель зробив висновок про невидиме оку випромінювання солей урану. Він дослідив це випромінювання і встановив, що інтенсивність випромінювання визначається тільки кількістю урану в препараті і абсолютно не залежить від того, в які сполуки він входить. Тобто, ця властивість характерна не сполукам, а хімічному елементу урану.

 В 1898 р. Ґергард Шмідт та П'єр Кюрі і Марія Склодовська-Кюрі відкрили випромінювання торію. Пізніше Кюрі відкрилиполоній та радій.

  У 1903 році подружжю Кюрі було присуджено Нобелівську премію. На сьогодні відомо близько 40 природних елементів, яким властива радіоактивність.

 Також, в даний час, крім альфа-, бета- і гамма-розпадів, помічено розпади з емісією нейтрона, протона (а також двох протонів), кластерна радіоактивність, спонтанний поділ, електронний захват, позитронний розпад (або β ⁺ -распад), а також подвійний бета-розпад (і його види) зазвичай вважаються різними типами бета-розпаду.

Всі хімічні елементи з атомним номером, більшим за 83 — радіоактивні.

Природна радіоактивність — спонтанний розпад ядер елементів, що зустрічаються в природі.

Штучна радіоактивність — спонтанний розпад ядер елементів, отриманих штучним шляхом, через відповідні ядерні реакції.

 

Символ, що використовується для позначення радіоактивних матеріалів


Відео: Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання.

10 речей у нашому побуті, які випромінюють радіацію

Урок 47. Сучасна модель атома

Шановні учні!

   Починаємо вивчати тему 

"Фізика атома та атомного ядра. Фізичні основи атомної енергетики"   (12 год)

 КОНТРОЛЬНА РОБОТА №4 - 2 лютого 2018 року!

Захист навчальних проектів з теми "Фізика атома та атомного ядра. Фізичні основи атомної енергетики"  - 6 лютого!

НА УРОЦІ РОЗГЛЯНУЛИ

1. Дослід Резерфорда

2. Будова атомного ядра.

3. Нукліди.

4. Ізотопи.

5. Ядерні сили. Властивості ядерних сил.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Підручник (Бар.): вивчити §22;  виконати вправу  №22, завдання 6 - за бажанням.

ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

Відео "Дослід Резерфорда"

1. Схема досвіду Резерфорда по розсіюванню α-часток. K - свинцевий контейнер з радіоактивною речовиною, Э - екран, покрита сірчистим цинком, Ф - золота фольга, M - мікроскоп.

                                    

Результати досліду:

1. Більшість α-частинок проходила крізь фольгу, не змінюючи напряму або відхилившись на невеликий кут.
2. Деякі α-частинки відхилялись на кут 135о-150о; одна із 20000 α-частинок поверталася назад.

Резерфорд: «Це було так неймовірно, ніби ви вистрілили 15-дюймовим снарядом в аркуш папіросного паперу, а снаряд повернувся б назад і потрапив у вас».

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

• Ядро складається з позитивно заряджених частинок (протонів-p) і нейтральних частинок (нейтронів-n), які називаються нуклонами. Їх число відповідає масовому числу елемента в таблиці Менделєєва - А.
• Порядковий номер у таблиці Менделєєва вказує на заряд ядра-кількість протонів та кількість електронів в атомі в нормальному стані - Z.
• Нейтронів в атомі: N = A - Z.

Вітаємо з перемогою!

 Вітаємо учня 9-Б класу Лисенка Артема,  який зайняв ІІІ місце  у ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з фізики!

    

              Артеме, зичимо тобі невпинного руху вперед, успішного здійснення всіх задумів і планів, подальших успіхів і здобутків!

Урок45. КР № 3. Механічні та електромагнітні хвилі

НА УРОЦІ виконали 
завдання контрольної роботи № 3. Механічні та електромагнітні хвилі

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Підготуватися до захисту навчальних проектів

ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

Урок 44. Механічні та електромагнітні хвилі

НА УРОЦІ

1. За допомогою таблиць і схем, поданих у рубриці "Підбиваємо підсумки розділу 3" повторили, узагальнили та систематизували матеріал з даної теми.
2. Розв'язали задачі. №№2, 3,5,8,10 - усно, 12,14,15 - письмово  з рубрики "Завдання для самоперевірки до розділу 3"

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Підручник (Бар.): повторити §§17-21. №№11, 16 з рубрики "Завдання для самоперевірки до розділу 3"
Бажаючим: виконати тренувальні тестові завдання з комп'ютерною перевіркою, подані на електронному освітньому ресурсі Інтерактивне навчання" (jnteractive.ranok.com.ua)

ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

Урок 43. Фізичні основи сучасних бездротових засобів зв'язку та комунікацій

НА УРОЦІ РОЗГЛЯНУЛИ
1. Особливості поширення ультракоротких радіохвиль.
2. Стільниковий моббільний радіозв'язок.
3. Радіолокація.
4. Принцип роботи імпульсного радіолокатора.
5. Застосування радіолокації.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Підручник (Бар.): вивчити §21;  виконати вправу  №21 (1, 4).

ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

Відео: Радіолокація

Урок 42. Шкала електромагнітних хвиль.

НА УРОЦІ РОЗГЛЯНУЛИ
1. Шкала електромагнітних хвиль.
2. Радіохвилі.
3. Інфрачервоне випромінювання.
4. Ультрафіолетове випромінювання.
5. Рентгенівське та гамма-випромінювання.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Підручник (Бар.): вивчити §20;  виконати вправу  №20 (1, 2).

ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

Урок 41. Електромагнітне поле й електромагнітні хвилі. Швидкість поширення, довжина і частота електромагнітної хвилі

НА УРОЦІ РОЗГЛЯНУЛИ
1. Електромагнітне поле.
2. Електромагнітні хвилі.
3. Характеристики електромагнітних хвиль: швидкість поширення, довжина і частота.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Підручник (Бар.): вивчити §19;  виконати вправу  №19 (1, 2).

ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

Відео:Властивості електромагнітних хвиль

Урок 40. ЛР № 6. Дослідження звукових коливань різноманітних джерел звуку за допомогою сучасних цифрових засобів.

НА УРОЦІ ВИКОНАЛИ: 
Лабораторну роботу № 6. Дослідження звукових коливань різноманітних джерел звуку за допомогою сучасних цифрових засобів.

Урок 39. Звукові хвилі. Швидкість поширення звуку, довжина і частота звукової хвилі.

НА УРОЦІ РОЗГЛЯНУЛИ
1. Джерела та приймачі звуку.
2. Швидеість поширення звуку.
3. Характеристики звуку. Вілуння.
4. Інфразвук та ультразвук.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Підручник (Бар.): вивчити §18;  виконати вправу  №18

ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

Гострота слуху — мінімальна інтенсивність звуку, яку здатне сприймати людське вухо. 

В одних людей вона знижена або нормальна, в інших — підвищена. 

Бувають люди з абсолютним слухом — вони здатні визначати на слух висоту заданого тону.

Людям з музичним слухом властиве відчуття ритму, вони вміють точно повторити заданий тон, музичну фразу.

Передача звукової хвилі вухом.

У процесі сприйняття звуків поєднуються фізика звукових хвиль і біологічні функції багатьох частин людського вуха

Звукова хвиля долає слуховий прохід зовнішнього вуха, потім після барабанної  перетинки підсилюється системою слухових кісточок і досягає перетинки овального вікна середнього вуха, далі зумовлює рух рідини внутрішнього вуха і  досягає кортієвого органа, у якому формується нервовий імпульс до нервової системи.

СЛУХ - вид чуття або сукупність процесів у слуховому аналізаторі, що здійснюють сприйняття звукової інформації.

Процеси слухового аналізатора: механічне звукопроведення (зовнішнє та середнє вухо), рецепторне звукосприймання (внутрішнє вухо), нервове проведення збудження та кіркове формування слухових відчуттів.

Урок 38. Виникнення та поширення механічних хвиль

 Шановні учні!

   Починаємо вивчати тему 

"Механічні та електромагнітні хвилі"   (8 год)

 КОНТРОЛЬНА РОБОТА №3 - 21 грудня!

Захист навчальних проектів з теми "Механічні та електромагнітні хвилі" - 22 грудня!


НА УРОЦІ РОЗГЛЯНУЛИ

1. Механічні хвилі.

2. Поширення механічних хвиль

3. Поздовжні та поперечні механічні хвилі.

4. Основні властивості механічних хвиль.

5. Довжина та швидкість поширення хвилі.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Підручник (Бар.): вивчити §17;  виконати вправу  №17.

ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ