9 клас
(70 год, 2 год на тиждень, 4 год — резервний час)
Зміст навчального матеріалу та Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ЯВИЩА
Електризація тіл. Електричний заряд. Два роди електричних зарядів. Дискретність електричного заряду. Будова атома. Електрон. Йон. Закон збереження електричного заряду.
Електричне поле. Взаємодія заряджених тіл. Закон Кулона.
Лабораторна робота
1. Дослідження взаємодії заряджених тіл.
Учень:
називає два роди електричних зарядiв, одиницю електричного заряду, способи виявлення електричного поля;
наводить приклади електризацiї тiл у природi, електростатичної взаємодiї, впливу електричного поля на живi органiзми;
розрiзняє точковий заряд i заряджене тiло, електричний заряд i електричне поле;
формулює означення електричного заряду i електричного поля, закон Кулона;
записує формулу сили взаємодiї двох точкових зарядiв (закон Кулона);
може описати модель точкового заряду; класифiкувати електричнi заряди на позитивнi й негативнi;
характеризувати електрон як носiя елементарного електричного заряду, йон як структурний елемент речовини;
пояснити механiзм електризацiї тiл, принцип дiї електроскопа;
обґрунтувати дискретнiсть електричного заряду, взаємодiю заряджених тiл наявнiстю електричного поля;
здатний спостерiгати електростатичну взаємодiю;
дотримуватися правил безпеки пiд час роботи з накопичувачами електричних зарядiв високої енергiї; користуватися електроскопом;
може розв’язувати задачi, застосовуючи закон Кулона.
Розділ 2. ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ ( 35 год)
Електричний струм. Дії електричного струму. Електрична провідність матеріалів: провідники, напівпровідники та діелектрики. Струм у металах.
Електричне коло. Джерела електричного струму. Гальванічні елементи. Акумулятори.
Сила струму. Амперметр. Вимірювання сили струму.
Електрична напруга. Вольтметр. Вимірювання напруги.
Електричний опір. Залежність опору провідника від його довжини, площі поперечного перерізу та матеріалу. Питомий опір провідника. Реостати. Залежність опору провідників від температури.
Закон Ома для однорідної ділянки електричного кола. З’єднання провідників. Розрахунки простих електричних кіл.
Робота і потужність електричного струму. Закон Джоуля—Ленца. Електронагрівальні прилади.
Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів. Кількість речовини, що виділяється під час електролізу.
Застосування електролізу у промисловості та техніці.
Струм у напівпровідниках. Електропровідність напівпровідників. Залежність струму в на-півпровідниках від температури.
Термістори.
Електричний струм у газах. Самостійний і несамостійний розряди. Застосування струму в газах у побуті, в промисловості, техніці.
Безпека людини під час роботи з електричними приладами і пристроями.
Лабораторні роботи
2. Вимірювання сили струму за допомогою амперметра.
3. Вимірювання електричної напруги за допомогою вольтметра.
4. Вимірювання опору провідника за допомогою амперметра і вольтметра.
5. Вивчення залежності електричного опору від довжини провідника і площі його поперечного перерізу, матеріалу провідника.
6. Дослідження електричного кола з послiдовним з’єднанням провідників.
7. Дослідження електричного кола з паралельним з’єднанням провідників.
8. Вимірювання потужності споживача електричного струму.
9. Дослідження явища електролізу.
Учень:
називає теплову, магнiтну, хiмiчну дiї електричного струму, елементи електричного кола, джерела електричного струму, одиницi сили струму, напруги, електричного опору, електрохiмiчного еквiвалента, параметри струму, безпечнi для людського органiзму;
наводить приклади використання електричного струму в побутi, на виробництвi, застосування електролiзу у промисловостi, термiстора в технiцi; розрiзняє провiдники, напiвпровiдники i дiелектрики;
формулює означення електричного струму, сили струму, опору провiдника, закони Ома для дiлянки кола, Джоуля—Ленца, електролізу; записує формули сили струму, напруги, опору для послідовного і паралельного з’єднання провідників, залежність опору провідника від його довжини, площі перерізу та матеріалу;
може описати будову амперметра, вольтметра, реостата, механізм електролізу, самостійного і несамостійного розрядів у газах; класифікувати речовини на провідники, напівпровідники та діелектрики; характеризувати умови існування електричного струму, способи зміни сили струму і напруги в електричних колах, електроенергетику та її роль в житті людини і суспільства; пояснити природу струму в металах, напівпровідниках, діелектриках, розчинах і розплавах електролітів, газах; обґрунтувати природу електричного струму в металах, розчинах електролітів, напівпровідниках, газах на основі електронних уявлень, історичний характер розвитку знань про електрику;
здатний спостерігати явища, викликані електричним струмом у різних середовищах; складати електричні кола і схематично їх зображувати; вимірювати силу струму, напругу, електричний опір, потужність споживача електроенергії;
користуватися різними джерелами струму (гальванічні елементи, акумулятори, блок живлення), амперметром, вольтметром, реостатом, дільниками напруги, лічильником електроенергії;
дотримуватися правил безпеки та експлуатації під час роботи з електричними приладами; досліджувати параметри електричних кіл при послідовному і паралельному з’єднанні споживачів;
може розв’язувати задачі, застосовуючи формули сили струму, напруги, опору провідника, законів Ома для ділянки кола, Джоуля—Ленца, електролізу;
робити розрахунки простих електричних кіл, шукати значення фізичних величин за таблицями.
Розділ 3. МАГНІТНЕ ПОЛЕ ( 10 год)
Постійні магніти. Магнітне поле Землі. Взає- модія магнітів. Магнітна дія струму. Дослід Ерстеда. Магнітне поле провідника зі струмом. Магнітне поле котушки зі струмом. Електромагніти.
Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Електричні двигуни. Гучномовець. Електрови-мірювальні прилади. Електромагнітна індукція. Досліди Фарадея. Гіпотеза Ампера.
Лабораторна робота
10. Складання найпростішого електромагніту і випробування його дії.
Учень:
називає полюси магнітів, способи виявлення магнітного поля, прилади, в яких використовується електромагнітна взаємо¬дія;
наводить приклади магнітної взаємодії, застосування електромагнітних явищ, впливу магнітного поля на живі організми; формулює правило свердлика, лівої руки;
може описати дослід Ерстеда, властивості магнітного поля Землі, принцип дії електромагніта, результат дії магнітного поля на провідник зі струмом, дослід Фарадея; характеризувати основні властивості постійних магнітів, магнітне поле провідника зі струмом, колового струму; суть явища електромагнітної індукції; пояснити природу магнітного поля, спосіб промислового одержання електричного струму, принцип дії електричного двигуна, електровимірювальних приладів;
здатний спостерігати електромагнітні явища, спектри маг¬нітних полів; складати електромагніт; користуватися електро- дви¬гуном постійного струму;
може визначати напрям силових ліній магнітного поля струму, застосовуючи правило свердлика, напрям дії магнітного поля на провідник зі струмом, застосовуючи правило лівої руки.
Розділ 4. АТОМНЕ ЯДРО. ЯДЕРНА ЕНЕРГЕТИКА ( 12 год)
Атом і атомне ядро. Дослід Резерфорда. Ядерна модель атома. Радіоактивність. Види ра-діоактивного випромінювання. Активність радіо-нуклідів. Іонізуюча дія радіоактивного випро-мінювання. Дозиметри. Природний радіоактивний фон. Вплив радіоактивного випромінювання на живі організми.
Ядерна енергетика. Розвиток ядерної енергетики в Україні. Екологічні проблеми ядерної енергетики.
Лабораторна робота
11. Вивчення будови дозиметра і проведення дозиметричних вимірювань.
Учень:
називає складові атомного ядра, види радіоактивного випромінювання, основні характеристики -, випромінювання; рівні радіоактивного фону, допустимі для життєдiяльності людського організму;
наводить приклади радіоактивних перетворень атомних ядер;
формулює означення радіоактивності, активності радіонукліда;
записує формулу дози випромінювання, потужності радіоактивного випромінювання;
може описати дослід Резерфорда, ядерну модель атома, протонно-нейтронну будову ядра атома;
класифікувати види радіоактивного випромінювання;
характеризувати природний радіоактивний фон, його вплив на живі організми;
оцінити активність радіонукліда за табличними даними;
пояснити іонізуючу дію радіоактивного випромінювання;
здатний проводити дозиметричні вимірювання радіоактивного фону; користуватися дозиметром;
може розв’язувати задачі, застосовуючи формули активності радіонукліда, поглинутої дози випромінювання, потужності радіоактивного випромінювання.
УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ЗАНЯТТЯ ( 2 год)
Вплив фізики на суспільний розвиток та науково-технічний прогрес. Фізична картина світу. Ядерна енергетика та сучасні проблеми екології.
Учні:
визначають роль фізики як фундаментальної науки сучасного природознавства, наводять приклади застосування фiзичних знань у сфері матеріальної і духовної культури;
характеризують історичний шлях розвитку фізичної картини світу; оцінюють роль фізичних методів дослідження в інших природничих науках;
роблять висновки про визначальний вплив досягнень сучасної фізики на зміст науково-технічної революції;
обґрунтовують необхідність цивілізованого ставлення людини до природи та екологічну виваженість використання фізичного знання в суспільному розвитку людства.
ЕКСКУРСІЇ ( 2 год)
РЕЗЕРВ ( 4 год)
Немає коментарів:
Дописати коментар