Транзистор — це електронний прилад з напівпровідникового матеріалу, із трьома виводами, що дозволяє вхідним сигналом керувати струмом у електричному колі. Зазвичай використовується для посилення, генерування і перетворення електричних коливань.
Перший діючий транзистор створили у 1947 році американські фізики Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Браттейн в лабораторіях Bell Labs.
23 грудня 1947 року відбулася офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем винаходу транзистора. У 1956 році вчені були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Джон Бардін незабаром був удостоєний Нобелівської премії вдруге за створення теорії надпровідності.
Пізніше транзистори замінили вакуумні лампи в більшості електронних пристроїв, завершивши революцію в створенні інтегральних схем і комп'ютерів.
Назву для нового пристрою придумав Джон Пірс. Спочатку назва «транзистор» відносилося до резисторів, керованими напругою. Насправді, транзистор можна представити як опір, регульований напругою на одному електроді (в польових транзисторах, для яких ця аналогія більш точна — напругою на затворі, в біполярних транзисторах — напругою на базі або струмом бази).
Немає коментарів:
Дописати коментар