21 липня 1969 людина вперше ступила на поверхню Місяця .
      Цією людиною став Ніл Армстронг, командир американського корабля «Аполлон-11». Відома його фраза, яку він вимовив, ступивши на Місяць: «Це один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства».
      Екіпаж корабля складався з трьох астронавтів. Мета експедиціії була простою — зробити посадку на супутнику Землі й успішно повернутися назад.
У ході місії командний корабель залишився на орбіті, а двом астронавтам — Нілу Армстронгу і Едвіну Олдріну належало в літальному модулі здійснити посадку на Місяць, зібрати зразки місячного грунту, сфотографуватися і встановити декілька приладів.
      Модуль здійснив посадку у Морі Спокою 20 липня о 20 годині 17 хвилин за Грінвічем. Спочатку на поверхню Місяця ступив Армстронг, а через деякий час до нього приєднався Олдрін. Камера, встановлена ззовні модуля, транслювала вихід космонавтів на поверхню Місяця.
      Астронавти зібрали необхідну кількість матеріалів, розмістили прилади і встановили телевізійну камеру.
Після цього вони у полі зору камери встановили американський прапор (як відомо, Конгрес США відкинув пропозицію НАСА встановити на Місяці прапор ООН) і провели сеанс зв'язку з президентом Ніксоном. Астронавти залишили на супутнику пам'ятну табличку зі словами: «Тут люди з планети Земля вперше ступили на Місяць. Липень 1969 року нової ери. Ми прийшли з миром від імені всього Людства ".
      Олдрін пробув на Місяці близько півтори години, Армстронг — дві години десять хвилин. Через 22 години після посадки літальний модуль стартував з поверхні природного супутника нашої планети і благополучно повернувся на Землю.
Показ дописів із міткою космос. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою космос. Показати всі дописи
понеділок, 22 липня 2013 р.
понеділок, 8 липня 2013 р.
Християн Гюйгенс
       8 липня 1695 року помер Християн Гюйгенс — нідерландський фізик, механік, математик і астроном.
       Християн Гюйгенс народився в Гаазі 14 квітня 1629 року. Батько його Константин Гюйгенс (Хейгенс), був таємним радником принців Оранських, літератором, мав хорошу освіту. Християн Гюйгенс здобув освіту в університетах Лейдена і Бреди. У 1665-1681 роках жив у Парижі, з 1681 року — в Гаазі.
    У 1651 р. опублікував «Розмірковування про квадратуру гіперболи, еліпса і круга». Разом з братом він удосконалив телескоп, довівши його до 92-кратного збільшення, і, нарешті, зайнявся вивченням неба. Перша популярність прийшла до Гюйгенса, коли він відкрив кільця Сатурна (Галілео Галілей їх теж бачив, але не зміг зрозуміти, що це таке) і супутник цієї планети, Титан. Він розрахував період обертання супутника навколо Сатурна та виявив полярні шапки на Марсі і смуги на Юпітері.
      Займаючись оптикою, Гюйгенс удосконалив об'єктив лінзового телескопа, винайшов окуляр, названий його ім'ям («окуляр Гюйгенса»)та прилад для вимірювання малих кутів — мікрометр.
      У 1657 р. Гюйгенс отримав голландський патент на конструкцію маятникового годинника. В останні роки життя цей механізм намагався створити Галілей, але йому завадила прогресуюча сліпота. Годинник Гюйгенса реально працював й забезпечував чудову на той час точність ходу. Основним елементом конструкції був придуманий Гюйгенсом анкер, який періодично підштовхував маятник і підтримував незатухаючі коливання. Сконструйований Гюйгенсом точний і недорогий годинник з маятником швидко отримав популярність у світі.
      У 1665 р. на запрошення Жан-Батиста Кольбера оселився у Парижі та був прийнятий до членів Французької Академії наук. У 1666 р. на пропозицію Кольбера стає її першим президентом. Гюйгенс керував Академією 15 років.
      У 1673 р. під назвою «Маятниковий годинник» виходить виключно змістовна праця з кінематики прискореного руху. Ця книга було настільною у Ньютона, який завершив розпочату Галілеєм і продовжену Гюйгенсом побудову основ механіки.
       У 1680 році Гюйгенс почав роботу над так званою «планетною машиною», яка моделювала рух небесних тіл.
       Помер Гюйгенс в рідному місті 8 липня 1695 року.
      Ім'я Гюйгенса вшановане в астрономічних та інших назвах:
кратер на Місяці;
гора Mons Huygens на Місяці;
кратер на Марсі;
астероїд 2801 Huygens;
європейський космічний зонд, який досліджував Титана;
Huygens Laboratory: лабораторія в Лейденському університеті, Нідерланди.
Відео: Християн Гюйгенс
       Християн Гюйгенс народився в Гаазі 14 квітня 1629 року. Батько його Константин Гюйгенс (Хейгенс), був таємним радником принців Оранських, літератором, мав хорошу освіту. Християн Гюйгенс здобув освіту в університетах Лейдена і Бреди. У 1665-1681 роках жив у Парижі, з 1681 року — в Гаазі.
    У 1651 р. опублікував «Розмірковування про квадратуру гіперболи, еліпса і круга». Разом з братом він удосконалив телескоп, довівши його до 92-кратного збільшення, і, нарешті, зайнявся вивченням неба. Перша популярність прийшла до Гюйгенса, коли він відкрив кільця Сатурна (Галілео Галілей їх теж бачив, але не зміг зрозуміти, що це таке) і супутник цієї планети, Титан. Він розрахував період обертання супутника навколо Сатурна та виявив полярні шапки на Марсі і смуги на Юпітері.
      Займаючись оптикою, Гюйгенс удосконалив об'єктив лінзового телескопа, винайшов окуляр, названий його ім'ям («окуляр Гюйгенса»)та прилад для вимірювання малих кутів — мікрометр.
      У 1657 р. Гюйгенс отримав голландський патент на конструкцію маятникового годинника. В останні роки життя цей механізм намагався створити Галілей, але йому завадила прогресуюча сліпота. Годинник Гюйгенса реально працював й забезпечував чудову на той час точність ходу. Основним елементом конструкції був придуманий Гюйгенсом анкер, який періодично підштовхував маятник і підтримував незатухаючі коливання. Сконструйований Гюйгенсом точний і недорогий годинник з маятником швидко отримав популярність у світі.
      У 1665 р. на запрошення Жан-Батиста Кольбера оселився у Парижі та був прийнятий до членів Французької Академії наук. У 1666 р. на пропозицію Кольбера стає її першим президентом. Гюйгенс керував Академією 15 років.
      У 1673 р. під назвою «Маятниковий годинник» виходить виключно змістовна праця з кінематики прискореного руху. Ця книга було настільною у Ньютона, який завершив розпочату Галілеєм і продовжену Гюйгенсом побудову основ механіки.
       У 1680 році Гюйгенс почав роботу над так званою «планетною машиною», яка моделювала рух небесних тіл.
       Помер Гюйгенс в рідному місті 8 липня 1695 року.
      Ім'я Гюйгенса вшановане в астрономічних та інших назвах:
кратер на Місяці;
гора Mons Huygens на Місяці;
кратер на Марсі;
астероїд 2801 Huygens;
європейський космічний зонд, який досліджував Титана;
Huygens Laboratory: лабораторія в Лейденському університеті, Нідерланди.
Відео: Християн Гюйгенс
Мітки:
астроном,
астрономія,
винахідник,
відео,
вчені,
кільця,
космос,
люди в історії,
Сатурн,
супутник,
Титан,
Юпітер
Підписатися на:
Дописи (Atom)





