Підручник з фізики

Шановні мої дев'ятикласники!

Вивчати фізику будемо за таким підручником:

    












Фізика:  підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бар’яхтар В. Г., Довгий С. О., Божинова Ф. Я., Кірюхіна О. О.; за редакцією Бар’яхтара В. Г., Довгого С. О., - Харків: Вид-во "Ранок", 2017,. - 272с.

Завантажити підручник

Літак на сонячних батареях успішно приземлився на Гаваях

    Літак на сонячних батареях Solar Impulse завершив на Гаваях рекордний п’ятиденний переліт на відстань у 8 тис км без використання пального.



Відео: Літак на сонячних батареях успішно приземлився на Гаваях >>>

158 років від дня народження Ніколи Тесла

  Великі таємниці нашого буття ще тільки доведеться розгадати, навіть смерть може виявитися не кінцем 

Нікола Тесла

     Нікола Тесла - видатний сербський і американський фізик та винахідник та інженер у галузі електротехніки.



               (1856 - 1943)
 
   Нікола Тесла відомий сьогодні як один із найбільших та найзагадковіших винахідників в історії людства.
   Зробивши чимало відкриттів в області електроенергії та запатентувавши 112 винаходів, він помер у готелі Нью-Йорка без гроша та заслуженого визнання.
   Народився Нікола Тесла 10 липня 1856 року в невеликому селі, що знаходиться на території колишньої Югославії.
   Його батько був сербським православним священиком. Із самого дитинства Нікола Тесла розповідав про якісь фантастичні видіння, які буквально переповнювали його мозок.
   Він отримав технічну освіту, закінчивши Політехнічний інститут у Граці і Празький університет. На другому курсі Нікола придумав, як створити індукційний генератор змінного струму.
   За два роки, в 1882 році, Нікола Тесла побудував діючу модель індукційного генератора.
   У жовтні 1887 року він почав співпрацювати з відомим ученим і винахідником Томасом Едісоном. Потім він запатентував свій генератор.
   16 травня 1888 року Теслі запропонували мільйон доларів за викуп його патенту. Генератор Тесли почали випускати у виробничих масштабах.
   Помер Нікола Тесла 7 січня 1943 року.

Вчені повністю розшифрували геном електричних вугрів

Фото: Reuters

      Спільна генетична основа електричних органів у різних риб виявлена ​​американськими вченими. Виявляється, у ході еволюції одні й ті ж генні «інструменти» включалися неодноразово для створення схожих органів у різних видів. Нове дослідження на цю тему представлено в журналі Science. Як мінімум шість разів в історії Землі у риб виникали спеціальні електричні органи, що дозволяють їм орієнтуватися, спілкуватися один з одним і захищатися від ворогів за допомогою розрядів струму.
      Однак ці види риб настільки далеко стоять один від одного, що поява електричних органів з часів Дарвіна вважається класичним прикладом конвергентної еволюції - формування комплексу подібних ознак у представників неспоріднених груп. Американські вчені порівняли геном вугра, а також РНК тканини трьох інших електричних риб і виявили спільну генетичну основу їхніх «шокових» органів.
      Відомо більше 300 видів риб з електричними органами - від всім відомих скатів до екзотичних амазонських електричних вугрів (Electrophorus electricus), клітини яких генерують розряди напругою до 600 вольт. Геном останньої й розшифрували дослідники. Вугор може похвалитися трьома електричними органами: два призначені для навігації і пошуку видобутку, а третій - для захисту від ворогів і паралізації здобичі (дрібних риб). Для людини удар струму цього вугра не смертельний, але дуже хворобливий.
      Електричні органи складаються з безлічі пластинок-електроцитів - м'язових клітин, між мембранами яких може генеруватися різниця потенціалів. В організмі електричного вугра, наприклад, є 70 стовпчиків по 6 тисяч електроцитів у кожному. Ці клітини виникли, швидше за все, таким чином: скорочення будь-якого м'яза створює слабку напругу. Але 100 мільйонів років тому різні риби стали посилювати цей електричний потенціал.
   «Якщо позбавити м'язову клітину можливості скорочуватися і змінити співвідношення білків у клітинній мембрані, ці клітини почнуть створювати потужний потік іонів, які протікають крізь мембрани. А вкладання електроцитів стовпчиком багаторазово збільшує підсумкову напругу», - розповідають автори дослідження Ліндсі Трегер (Lindsay Traeger) і Майкл Сассмен (Michael Sussman).
      Вчені повністю розшифрували геном Electrophorus electricus. Крім того, вони секвенували білки електроцитів і скелетних м'язів двох родичів вугра, гімнотоподібних (Sternopygus macrurusan і Eigenmannia virescens) і двох інших риб: слонорила (Brienomyrus brachyistius) і електричного сома (Malapterurus electricus), що родом з Африки. З'ясувалося, що у всіх цих тварин посилена експресія генів, що відповідають за проходження струму по м'язових клітинах, і ослаблена генів, які керують перетворенням електричного стимулу у скорочення м'язів. Таким чином, дослідники стверджують, що в різні епохи історії Землі різні види риб створювали свої електричні органи за допомогою одного і того ж генетичного «інструментарію». Корреспондент.net, 28.06.2014, 14:23

Обережно, блискавка

      Блискавка — електричний розряд між хмарами або між хмарою і землею.
      У процесі утворення опадів у хмарі відбувається електризація крапель або льодяних частинок. Внаслідок сильних висхідних потоків повітря в хмарі утворюються відокремлені області, заряджені різнойменними зарядами. Коли напруженість електричного поля у хмарі або між нижньою зарядженою областю і землею досягає пробійного значення, виникає блискавка.
      Блискавки поділяються на лінійні, пласкі, кулясті й чоткові. Лінійні блискавки спостерігають часто, а кулясті та чоткові — дуже рідко.
      Блискавки утворюють в атмосфері електромагнітні коливання, так звані атмосферики, які перешкоджають радіозв'язку, особливо на довгих і середніх хвилях.

Відео "Обережно, блискавка".


Відео "Удар блискавки".


Відео "Блискавка-вбивця".


Відео "Блискавка".


Відео "Справа №29. "Стріли богів".

Перші вуличні ліхтарі

           5 січня 1731року у Москві запалилися перші вуличні ліхтарі

           У листопада 1730 року Сенат Російської імперії видав указ про виготовлення скляних ліхтарів для освітлення Москви в зимовий час. 5 січня 1731 року у Москві були запалені перші вуличні ліхтарі. Всього було встановлено 520 масляних ліхтарів. Вони запалювалися з 1 вересня по 1 травня, 18 ночей на місяць, коли на небі не світив місяць.
           Гроші на пристрій освітлення були виділені казною, але запалювати ліхтарі і утримувати їх в справності повинні були самі москвичі.
           До кінця 18 століття освітлення вулиць покращилося. У 1800 році загальне кількість ліхтарів становила 6559. З них 4614 були укріплені на стовпах, решта прибиті до стін будинків.
           У 1880 році в Москві засвітилися перші електричні ліхтарі. У 1883 році за допомогою дугових ламп в день коронації Олександра III була висвітлена площа навколо храму Христа Спасителя.
           Після пишних святкувань багато москвичів стали подавати генерал-губернатору прохання про влаштування електричного освітлення у своїх будинках. Однак освітити свої житла вони змогли тільки через 30 років, коли була відкрита перша центральна електростанція на Раушской набережній.
Джерело: Альманах визначних подій.           

Перший транзистор

      Американські фізики Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Браттейн продемонстрували перший транзистор
      Транзистор — це електронний прилад з напівпровідникового матеріалу, із трьома виводами, що дозволяє вхідним сигналом керувати струмом у електричному колі. Зазвичай використовується для посилення, генерування і перетворення електричних коливань.
      Перший діючий транзистор створили у 1947 році американські фізики Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Браттейн в лабораторіях Bell Labs.
      23 грудня 1947 року відбулася офіційне представлення винаходу, і саме ця дата вважається днем винаходу транзистора. У 1956 році вчені були нагороджені Нобелівською премією з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». Джон Бардін незабаром був удостоєний Нобелівської премії вдруге за створення теорії надпровідності.
      Пізніше транзистори замінили вакуумні лампи в більшості електронних пристроїв, завершивши революцію в створенні інтегральних схем і комп'ютерів.
      Назву для нового пристрою придумав Джон Пірс. Спочатку назва «транзистор» відносилося до резисторів, керованими напругою. Насправді, транзистор можна представити як опір, регульований напругою на одному електроді (в польових транзисторах, для яких ця аналогія більш точна — напругою на затворі, в біполярних транзисторах — напругою на базі або струмом бази).